Значення кольорів в Євразійській топоніміці та в назвах племен і народів Лютий 5, 2012 Мірко Петрів (Ванкувер) Коли я сорок п’ять років тому навчався на Курсах Українознавства в Торонто, мені випалo щастя вчитися у професорів високого рівня, яких сьогодні нелегко знайти і в університетах. Звісно, що як молодий юнак я в той час цілком недооцінював цієї нагоди. Але сьогодні мене не раз дивує рівень необізнаності з даним предметом не одного із сучасних спеціалістів. Тож час від часу відчуваю бажання поділитися дечим із того, що запам’ятав. Недавно мав нагоду прочитати якийсь матеріал про Білорусь. Автор старався пояснити чому ця земля називалась Білою Руссю. Найкумеднішим поясненням була версія, що Білорусь звали білою тому що жителі носили одяг із білого полотна. Не можу уявити наскільки такий одяг був би білим в умовах мочарів та болот Полісся! Мене ж ще давно учили що кольорами визначали чотири основні напрями світу. Це була давня практика, поширена по цілій Азії і до великої міри й по східній Европі. Знаємо що тюркські народи (татари) як і китайці та японці дотримувалися наступних означень: Чорне – це північ Біле – це захід Червоне – це південь Синє – це схід А центр політичної чи географічної уваги визначалося жовтою або золотою краскою, від чого Золота Орда уважала себе таки золотою. (Якщо в слов’ян була коли якась інша система, – на такi данi я ще не трапив.) Ця система досить послідовно була прийнята по цілій Євразії, від Японії до Польщі. Нижче є поданий приклад таких означень у тюркських народів, цитуємо оригінал англійською: Additionally, four colors were associated with four directions. Namely, “gok = blue” with the “East”, “ak = white” with the “west”, “kizil = red” with the “south” and “kara = black” with the north [EE, p. 79]. The five directions represented the four cardinal directions and the direction towards the “zenith” where the Gok Tenri resided. The number of directions and the colors associated with celestial directions were important concepts that were represented in various flags of Turkish peoples throughout the Central Asia. [лінк] На перший погляд це дуже проста система, але не забуваймо, що дана кольорова назва відображує не лише географічну місцевість але й теж говорить про того хто цю місцевість чи племя назвав. Південне море яке наші князі звали Руським, для турків Османської Імперії було північним, і тому Чорним Морем – Караденіз. Про аналогічну систему вживану Геродотом (анґлійською): Black Sea …[ ] The reason for the name may be an ancient assignment of colours to the direction of the compass — black referring to the north, and red referring to the south. Herodotus on one occasion uses Red Sea and Southern Sea interchangeably. [лінк] Про Білих Хорватів: Далекі предки лемків – це руське східно-слов’янське плем’я, що їх дослідники здебільше називають білими хорватами. Уже в VI-VII ст.ст. проживали вони по обох схилах західних Карпат. Назва “білі” на той час означала “західні”. Кольорами: білий – захід, чорний – північ, червоний – південь, давні народи визначали сторони світу. [лінк] І також: Хорватський вчений С.Сакач, використовуючи висновки швейцарського лiнгвiста Ф.де Соссюри, встановив, що назва „бiлi хорвати” за iранською термiнологiєю, прийнятою у слов’ян, означає „захiднi хорвати” . Сьогоднi це визначення загальноприйняте i заперечень не викликає. [лінк] Додатково, про Морлахів (анґлійською)- Morlachs (in Greek: Μαυροβλάχοι, Mavrovlachi or Mauro-Vlachs, meaning “Black Vlachs”; in Latin sources: Nigri Latini) were a population of Vlach shepherds that lived in the Dinaric Alps (western Balkans in modern use), constantly migrating in search for better pastures for their sheep flocks. They were probably a blend of Romanized indigenous peoples and Roman colonists. The adjective “black” is used here with the meaning of “northern”, this metaphor probably deriving from the Turkic practice of naming cardinal directions after colours. [лінк] Про Білих і Чорних Угрів/Мадярів (анґлійською): Black and White Magyars The Chinese believed that there were five cardinal directions, the fifth being “the center of the universe”, China itself. Each of the five directions was symbolized by a color. The central point, China, was indicated by yellow, for the gold that befit His Imperial Highness. The North, shrouded in dark Arctic nights, was black. The West was designated as white, a color that reflected the blinding white sands of the vast deserts on the western horizon. Red represented the sun of the South, and the East was symbolized by blue, the color of the ocean eternally washing China’s eastern shores. Based on these color symbols, the White Magyars (or White Ugurs) represented the Western branch of their race. According to ancient Russian [Rus’] chronicles, the White Magyars appeared in the Carpathian Basin as early as 670-680 A.D., first with the Bulgars, and later with the Avars. The second branch of Magyar tribes-called Black Magyars in ancient Russian [Rus’] chronicles-took a different route. The directions of that route are still debated by Finno-Ugrian and orientalist theorists, but the end result was that the Black Magyars became connected with peoples belonging to the Ural-Altaic groups. These included a range of peoples from Manchuria to Turkey. Among these groups the Finno-Ugrian/Magyars drew closest to the Turks, who were warriors with a talent for statecraft. This association with the Turks created a new blend of Magyar: Finno-Ugrian in language but Ural-Altaic in culture. This was the strain of Magyars that in 895 A.D. would ride into the Carpathian Basin under Árpád-following the footsteps of the White Magyars who appeared in the Carpathian Basin in the 670s A.D. Árpád’s Magyars has been termed by some modern historians as the second wave in a two-phased conquest of the Hungarian homeland. Whether this theory is correct or not, it seems fairly certain that the Szeklers (székelyek) had been long-time inhabitants of Transylvania before the Magyars arrived. [лінк] Іще про жовтий (золотий) колір як ознаку центру, за китайською практикою(анґл.): At its peak the Golden Horde’s territory included most of European Russia from the Urals to the Carpathian Mountains, extending east deep into Siberia. On the south the Horde’s lands bordered on the Black Sea, the Caucasus Mountains, and the territories of the Mongol dynasty known as the Il-Khans. The appellation Golden is believed to have come from the steppe color system for the cardinal directions : black – north, blue – east, red – south, white – west, and yellow (or gold) – center. [лінк] Якщо розуміється що центром земель руських був Київ-Чернігів то стає цілком зрозумілим що на захід, по західнім боці Дніпра була Біла Русь – західна Русь. За усіх часів існування Русі, руська земля найбільш висунута на південь це була Галичина – Червона Русь. (Тмуторокань це дещо окрема справа і може точно руським не уважався.) Після навали Орди і створення держави монголо-татарської Золотої Орди, усе Лівобережжя і Причорномор’я опинилося в цій державі. Київ та Київщина перестали існувати. Залишком Русі стала Галицька держава – Червона Русь. Ці землі далі так називалися і під Польщею. Цікаво було б подумати що тоді, із Галицької точки зору, Біла Русь не була би західною а стає північною, Чорною, Руссю. Але термін Чорна Русь дуже рідко зустрічається, і то лише у 18-му столітті. ФейсбукТвіттерПошта Posted in ІСТОРІЯ, МОВА Tags: історія, Мірко Петрів, Русь One Response to “Значення кольорів в Євразійській топоніміці та в назвах племен і народів” platonov.konstantin коментує: 02.08.2012 о 03:28 То моє таке маленьке дослідження ! https://facebook/photo.php?fbid=355972164485422&set=a.132532460162728.34250.100002179257955&type=1&theater Відповіcти - See more at: ukrainianvancouver/archives/1433#sthash.gIordqyo.dpuf
Posted on: Thu, 04 Jul 2013 20:16:24 +0000
Trending Topics
Recently Viewed Topics
© 2015